Нова каховка

Рідне місто, що в руках окупанта,

Дивиться на це і розрвивається душа музиканта,

Обстріли, руйнації, страждання нації,

Порожньо на вулицях, порожньо на станціях

Де колись кипіло життя - наразі тиша,

І вітер лиш гілля тополі колише й колише,

Чуєш вибухи? То наші йдуть,

Як же ж зачекалися їх тут..,

Нова Каховка - перлина на Дніпрі,

Я пам‘ятаю наші мирні викрадені вечори,

Прогулянки під гітару, й джерела прозорі,

Тепер щоб вижити, там ховаються в коридорі,

Пробач моє місто, я не встиг приїхати,

Коли покидав тебе задовго, я попросту не знав,

Тієї ночі було так важко дихати,

Тієї ночі бачив я в останнє мирний твій вокзал,

Ще пройдемось по Дніпровському, вбік стадіону,

Спустимось на берег, глянем на ГЕС, що вдалині,

Знімемо футболки, та на Літньому з розгону,

Пірнемо у Дніпро, ти випливи із глибини

І повісим цих колаборантів на платанах,

І вшануєм пам‘ять загиблих наших всіх,

Моє рідне місто - час загоїть рани,

Та не загоїть рани ті, що у душі.

Та не загоїть рани, так хотів щоб це був лиш сон,

І там бажання лиш одне було б - прокинутися,

Не так багато живу, та питання маю я,

Якщо Бог є, то куди як завжди він дивиться?

Моє рідне місто, витримано стільки болю,

Стільки болю, плачу та страждань,

Катували, тебе, розстріляли і втопили,

Де тільки там береться стільки місця для всіх ран

І не побачим більше ми нашого рідного ГЕС-а,

І не подзвонимо рідним, проїжджаючи повз,

Не скажем, що вже скоро будем вдома, десь хвилин 10,

І ці всі спогади тут із минулого життя немов,

Прощавай моя рідна казкова діброва,

Та теплі заходи сонця, що бачити тут довелося,

Моя Нова Каховка - ми зустрінемось знову,

А ви свинособаки знайте - ми помстимося!