Маленька я
Сказала б собі дорослій
Не припиняй вірити у дива
Ні коли літо, ні коли осінь
Доросла я
Сказала б собі маленькій
В світі багато-багато зла
Не втрать своє світло руденьке
І на повторі знову ті ж самі слова
І коли я доросла, й коли були мала
Най ідуть літа
Не припиню вірити у дива
І най думки формують ці дивні слова
І коли я маленька, і коли зросла
Я б не змогла
Без віри знайти ту стежку, що мене вела
Вірте люди у дива, най душа пісні співа
Бо темрява дуже слабка, коли віра жива
Вірте люди у дива, най душа пісні співа
Бо темрява дуже слабка, коли віра жива
Тихесенько
Десь під ковдрою свої думки
Маленька я
Записала собі дорослій в голові
Що вірити-вірити не припиняй
Я й не знала, що допоможе це
Відкрити моє серце
Що впало в море, хоч і озерце
Ти моя віра, ти моя сила
Ти моя дитина
Я завжди для тебе буду наївна
Ти немов мої сліди
Ти моя віра, ти моя правда
Ти те, що я хотіла бачити
Колись у дитинстві, коли була малою
Тепер я пишаюсь тобою
Вірте люди у дива, най душа пісні співа
Бо темрява дуже слабка, коли віра жива
Вірте люди у дива, най душа пісні співа
Бо темрява дуже слабка, коли віра жива
Вірте, вірте, вірте у дива
Вірте, вірте, вірте у дива
Вірте, вірте, вірте у дива
Вірте, вірте, вірте у дива
