попсова пісня про нещасне кохання з незрозумілою кінцівкою

Твоя посмішка тепер лише бісячий спогад що дратує душу Пробачати з шилом у серці я може й не вмію та начебто мушу Гнів як вода що стікає по кам'янистому дну Навряд колись побачу океан в калюжах і потону Біль мине загояться всі рани Злість з відразою весь твій для мене спадок В якийсь день я згадаю про тебе В якийсь-ні Твої очі твій милий смішок Все про що я міг думати Але не переймайся,бо це все зміниться Тими награними,начебто сердечними вибаченнями та картинкою Як вже його рука придушує твою ніжну шию Колись наче як в нашому ліжку Я нарешті зможу тебе ненавидіти Біль мине загояться всі рани Злість з відразою весь твій для мене спадок Не завжди пожнеш саме те що посіяв В сухому залишку сльози-просто сіль Настане момент коли кинуть прям всі Ось тобі життя блять у всій його красі