Легенда про двох

Зустрілися якось двоє людей

Ходили по колу і вигляд робили

Що їм небайдужі всі норми речей

Що сила бажання - не є справжня сила

Ховались під дахом прозорим удвох

Їх щоки й вуста червоніли вишнево

Від погляду Сонця на північ ріс мох

Від Місяця сяйва ніжнішали леви

Озвися! Ну де ж ти, де ж ти

Тебе я чекаю між обрисів сутності

Ясність, з якою згоряють зірки

Не йде в порівнянні з твоєю присутністю

Між падінь і між злетів

Тебе я чекаю у обрисах сутності

Ясність, з якою згоряють зірки

Не йде в порівнянні з твоєю

Танець лебедів чорних на обрії стиглому

Як не збудитись в елегії дихання

В спільному часі, цвітінні каштанів

Колючим лишається полум´я шрамів

У нитці подій заплелась Аріадна

Чому в твоїх стогонах так безпорадно

Спокійне і тихе, просторе приміщення

З берега в воду себе

Переміщую я

Переміщую я

Переміщую я