Біля могили мати плаче

Біля могили мати плаче

Скільки б не пройшло віків

Ми не забудем не пробачим

Іудам смерть наших синів

Моя душа вогнем палає

В ній ненависть вирує,гнів

Катів і вбивць я проклинаю

Від імені всіх матерів

Ніколи прощення не буде

За плач дитячий страх війни

Бо ви не звірі,ви не люди

Істоти з плем*я Сатани

В крові по лікоть у вас руки

І некажіть,що був наказ

За смерть синів вдовині муки

Навіки проклинаєм вас.