Не твоя вина

Знаєш не твоя вина що душа пуста

Що вона ніби бокал випита до дна

Що була в тобі весна та тепер зима

Тільки сльози нагадають про його слова

Знаєш не твоя вина що душа пуста

Що вона ніби бокал випита до дна

Що була в тобі весна та тепер зима

Тільки сльози нагадають про його слова

За вікном на кухні закипає чай

Твій самотній силует ніби танцює танго

Та в душі так пусто може й не чекай

Що колись відпустить ця любов неждана

Виплакати його із душі не просто

Коридорами знову біжиш до нього

Час все знає час усе лікує точно

Та чомусь на кухні знов одна

Знаєш не твоя вина що душа пуста

Що вона ніби бокал випита до дна

Що була в тобі весна та тепер зима

Тільки сльози нагадають про його слова

Погана звичка чи може просто знижка

На почуття про які ти колись читала в книжках

Цвіли світанки та твої ранки ставали схожими на сірі фоторамки

Там немає вас там немає майбуття

Він без тебе вже весь час

Ти без нього не своя

Він тобою не горів він тобою лиш погас

Знаєш не твоя вина що знов сама

Знаєш не твоя вина що душа пуста

Що вона ніби бокал випита до дна

Що була в тобі весна та тепер зима

Тільки сльози нагадають про його слова