Забудь

Мені знов не дає спати моє скрипуче ліжко

Я чекаю, поки ти зранку прийдеш колоти ніжно

Галоперидол накриє повінню артерій моїх стіни

Забуду, як тебе палко ввечері він роздіне

На календарі сміється Кучма, 2002й

Голодній землі моїй все ніяк не вистачить трупів

Потім дам їй трохи перекусу зі шлунковим соком

І коли мурашник втопиться я буду вже високо

Вроді попускає, очі ніби не сльозяться

Лікар питає в мене хто я? жодних асоціацій

Я не вірю йому, розказую я медсестрі

Я дякую своїм психозам за те шо тебе зустрів

Прошу! не йди, будь ласка! почитай мені ше трохи ЛЕМА

Мені здається шо в Кріса Кельвіна, схожа проблема

Витру кров на лобі від тернової корони

Прикинуся шо смакують ваші зимні макарони

Забудь, все шо я хворий казав

І стань моєю назавжди