Лиш тепер

Опадає листя з кленів до землі

Я зустрів тебе у весільному вбранні

Зажурились клени, разом з ними й я!

Все минуло, і любов твоя

Закружляло листя в танці осені

Навкруги твоєї білої фати

Притулились легким дотиком землі

Сумно кленам, сумно і мені

Знаю, долю ти свою не обминеш

Стороною ти її не обійдеш

Все не так, як ми колись хотіли

Тільки лиш тепер це зрозуміли

Опадає листя з кленів до землі

Ти стояла в білосніжному вбранні

Плачуть клени, сльози в мене на очах

Я хотів би стати наче вільний птах

Пригорнусь до клену я від болю

Боже, нащо дав таку ти долю?

Ти пробач мене, молю тебе, за все

І нехай ця біль, як сон душі, мине

Знаю, долю ти свою не обминеш

Стороною ти її не обійдеш

Все не так, як ми колись хотіли

Тільки лиш тепер це зрозуміли (зрозуміли)