Може

За тими ніжними губами,

Що їх до нестями

Радий цілувати днями

І довгими ночами.

Всі інші - треті зайві

Не стануть поміж нами.

Так буде аж, принаймні,

Не скажемо, де ми...

Давай пограємо у хто кого знайде.

Чекає стіл з вином, хто перший з нас прийде.

Та келихом одним я не зхмільнію вже -

Продовжимо,

Може...

Я не чекатиму як стрілки вкажуть час,

Так хочу бачитись, неначе в перший раз.

Напевно, можна було б випити й діжку -

Та я хмільний від тебе

В ліжку...

Палало, вщент звуглив легені,

Перехопило подих мені

І судин наших стелі

Розширилися в жар.

Спітніли вікна й двері

І дихати в оселі

Години як нема чим

І речі вкрало дар.