Не Питай

А можна було б не зустрічатися І не дивитися, не посміхатися Першої стислої було було б достатньо Де я впізнала тебе, звідки я знала тебе? Нічні дороги пусті Максимум гучності Ти як приїдеш - пиши А ввечері знову шляхи Навіть в об'їзд через ліс Кава, цукерка і злість Те що чіпляєш мене І не тримаєш мене Знаю не винен ніхто Що це за дивна любов Згадувати як живе Те що ніколи назад Думала час розітре Образа першість візьме Та я застрягла чомусь Звідти на себе дивлюсь Не питай кому Знов пісні пишу Не питай Чому, чому, чому? Знов кудись лечу Байдужістю навряд чи сховаєшся Але дорослі теж у цю гру граються Я і не думала, що можна з будь-ким Серце зашити і далі жити Та що ж зі мною не так Чому я твій більший страх Ти все біжиш у чужі Обійми - складнощі Щоб не любити когось Бо це для тебе полон Скажеш, тобі довелось Коли прийдеш у мій сон Холод, вогонь і вода Те що з'єднало колись Двох постраждалих від мрій Мені їх досі шкода Та біля моря тоді Я пам'ятаю. А ти? Щирими двоє були Чи все здалося мені Не питай кому Знов пісні пишу Не питай Чому, чому, чому? Знов кудись лечу Не питай кому Знов пісні пишу Не питай Чому, чому, чому? Знов кудись лечу