Ялта

Я не знаю коли краще нам тебе зустрічати Взимку, коли місто порожніє І віддається дітям, вітру, снігу й знахабнілим чайкам Влітку, коли люди – ніби кров'ю набряклі гранати, Коли їхати за тобою? Скажи, коли тебе вже можна забирати? Все про тебе: і пісок на шкірі, й білі кораблі на небокраї Запах риби, магнолій, дитинства, Заберу тебе чуєш, вже тебе забираю Ти не їх, ти є, ти моя, ти наша, отак, лезом оккама Приїду і вчеплюся у тебе міцно, Ялта Липкими від соку персиків руками, Ясно? Тебе не кину сторона прекрасна Ти сад загублений всередині якого я блукаю Всі мої кохані пахнуть морем і яблуками Замість серця вже роками кісточка, червоний камінь, З неба сиплеться земля з могил рідні, роками Руданський чуєш, Степане, цей вітер віє з України, (Він) винесе чужинців з цього краю, Винесе, як із Ай Петрі вітер "бора", Це трапиться я обіцяю, це відбудеться скоро Я не живу без тебе і не помираю Єдиний спосіб як позбутись цього болю - Це повернути Крим, і я прийду, летітиму, повзтиму за тобою Я молодий солдат і знаю всі слова любові, ясно? Тебе не кину сторона прекрасна Кожен ранок видається по Халтуріну підйомом Час вже нікого не лікує, нас лікують дії, ми повернемось додому Може сядемо в тролейбус, не братимемо таксі Проїдемо всюди де були люди-ломикамені, люди-сіль, Люди-кров люди стійкі кипариси Емір Усейн Куку, Нирко, Турпетко, Грідин, Китайська Лариса Чую голоси їх звідусіль, і в скель усіх знайомі риси Раю мій наземний, обіцяю, будем разом Ми заміновані зсередини цілунками бабусь в Поляні Казок І фрукти є солодкі в світі, але всі вони не ці Вночі я чую водоспад і вибиту чорнилом чайку на руці Ми набережну знов наповнимо жовтоблакитною юрбою, я вже прямую за тобою Візьму тебе, коли б це не було, це буде вчасно Тебе не кину, Ялто, сторона прекрасна