Мости

Ці почуття, здається, не на довго,

І цілий день я нібито на голках,

Серед людей шукаю я тебе.

Життя своє на жах перетворила,

І уві сні з тобою говорила,

Ламаєш мені крила і так поводишся,

Чому?

Мости над Дніпром гомоніли,

Від почуттів ми шаленіли.

Навіщо так боляче робиш, залишаєш мене?

Чому тобі душу відкрила?

Я бути з тобою хотіла.

Я не розумію, я не розумію тебе.

Мій світ з паперу знову захитався,

Мені здавалось, що в мене закохався,

І на балконі поцілунки уночі.

Стук в серці моїм знову припинився,

Адже ти в душу так глибоко вселився,

Забути я не можу, забути я не можу тебе.

Мости над Дніпром гомоніли,

І ми так шалено любили,

Ти не розумієш, ти не розумієш мене.

Чому тобі душу відкрила,

Я бути з тобою хотіла,

Я не розумію, я не розумію тебе.

Мости над Дніпром гомоніли,

І ми так шалено любили,

Ти не розумієш, ти не розумієш мене.

Чому тобі душу відкрила,

Я бути з тобою хотіла,

Я не розумію, я не розумію тебе.