Ой, ти дівчино

Ой ти, дівчино, з горіха зерня,

 Чом твоє серденько — колюче терня?

 Чом твої устонька — тиха молитва,

 А твоє слово остре, як бритва?

 Чом твої очі сяють тим чаром,

 Що то запалює серце пожаром?

 Ох, тії очі темніші ночі,

 Хто в них задивиться, й сонця не хоче!

 І чом твій усміх — для мене скрута,

 Серце бентежить, як буря люта?

 Ой ти, дівчино, ясная зоре!

 Ти мої радощі, ти моє горе!

 Ой ти, дівчино, з горіха зерня,

 Чом твоє серденько — колюче терня?

 Тебе видаючи, любити мушу.

 Тебе кохаючи, загублю душу.

Ой ти, дівчино, ясная зоре!