Летаргічний сон

Картина сіра, ніби тисне зверху вся земля

Обняв дівчину ніжну, сильно, а відчувається стіна

Та й ліс далеко від пустелі, сосною тхне, тому пора

Відкрити очі й жити далі без чаруючого сна

Я бачив дивний сон,

В ньому я зустрів свою любов

Жили ми у покоях свого замку

Та летаргічний сон

Зірвав мені зв'язок

А тіло закопали на світанку

Могильна тиша, чути лише тихий подих свій

Кричу я до безтями, але голос вже німий

Іде хвилина, як година, повітря трохи та пора

Закрити очі та чекати того чаруючого сна.

Я бачу дивний сон

В ньому море і пісок

І все спокійно в моїм царстві

Та летаргічний сон

Зірвав мені зв'язок

І прокинувся я у пастці

Мій летаргічний сон

Могила чи пісок?

Чи я й не прокидався

Мій летаргічний сон

Могила чи пісок?