За 5 хвилин

моє б обличчя, та замість неба,

якби лишити у твоєму вікні.

є давня звичка: іти від тебе,

і повертатися у кожному сні.

за п'ять хвилин зміниться світ,

але...

за п'ять хвилин я б віддала усе.

немає більше тих слів,

тих кольорів -

день залишив мій дім.

а квіти десь на столі,

мабуть, на згадку мені

про те, як було колись...

мої б долоні до твого серця,

щоб знову жити лише подихом твоїм.

щоб тільки чути,

як твоє серце б'ється -

нічого більше не потрібно мені.

за п'ять хвилин зміниться світ, але…

за п'ять хвилин з тобою я віддала усе.