Листя жовтня

Листя жовтня не спішить за модою

Відокремив небо від землі

Місто топить лід у віскі з колою

Ртуть слухняно, приповзла в нулі

Я гортаю сни і повідомлення

Перечитуючи сотні раз

Ти моя, чи то лише захоплення?

Ти мені прохання, чи наказ?

Я так боюсь

Тих часів, коли ночами я не сплю

Кохав чиюсь

Не свою, не мою, чому?

Завжди свіжі квіти переходами

Я вже навіть знаю де твої

Місто гоїть голод бутербродами

Залишаючи на чай дрібні

І тобі так само, важко дихати

І твої безсоння не пусті

Ще трохи часу і можна з'їхати

Рішення бувають не прості

Я так боюсь

Тих часів, коли ночами я не сплю

Кохав чиюсь

Не свою, не мою, чому?

Я так боюсь

Тих часів, коли ночами я не сплю

Кохав чиюсь

Не свою, не мою, чому?

Я так боюсь

Тих часів, коли ночами я не сплю

Кохав чиюсь

Не свою, не мою, чому?