Небо на себе

Всі історії в помилках

Граблі чисті і нафарбовані

Всі перони в недопалках

І обіцянки всі скасовані

Ми собі все пробачили

Все, що зайве, живе балконами

Щастя ніби не втрачено

Бо прибите до стін підковами

Тягни небо на себе

І штовхай знов від краю

Серденьком поміж ребер

Як дитину, цей світ гойдаю

Тягни небо на себе

І штовхай знов від краю

Серденьком поміж ребер

Як дитину, цей світ гойдаю

Надто палко колись обійме

Світ довкола, як тінь, зімкнеться

Коли в тишу велику зійде ритм

Скаженого серця

Ну, а поки небо на себе

І від себе, як на качелях

Як звучатиме прісно Вебер

У розірваних небом стелях

Тягни небо на себе

І штовхай знов від краю

Серденьком поміж ребер

Як дитину, цей світ гойдаю

Тягни небо на себе

І штовхай знов від краю

Серденьком поміж ребер

Як дитину, цей світ гойдаю

І серед виправдань слова

Ціною в роки

І кожен день росте ціна

Росте, аж поки

Тягни небо (штовхай знов)

Тягни небо (штовхай знов)

Ти тягни небо (штовхай знов)

Ти тягни небо (штовхай знов)

Ти тягни небо (штовхай знов)

Ти тягни небо (штовхай знов)

Ти тягни небо (штовхай знов)

Тягни небо, небо, небо

Тягни небо на себе

І штовхай знов від краю

Серденьком поміж ребер

Як дитину, цей світ гойдаю

Тягни небо на себе

І штовхай знов від краю

Серденьком поміж ребер

Як дитину, цей світ гойдаю

Гойдаю