Помирає скрипаль

Помирає скрипаль, а до рук його тулиться скрипка

Дотикається рук, та німіють скорботно вони

Мов не бачить ніхто, що смичок перетруджений випав

І що журиться скрипка, чотири печальних струни

Дайте голосу їй, бо вона і дружина й родина

Все, що втратив скрипаль, і все те, що здобув у житті

Бо витає над ним його співу пора лебедина

А без нього не міг і в найтяжчій своїй самоті

Дайте голосу їй, бо прощається скрипка журливо

І прихилить крило, передчасно посивіла даль

Дайте голосу їй, хай залишиться музики диво

Може легшою буде вже остання для нього печаль

Помирає скрипаль, а до рук його тулиться скрипка

Дотикається рук, та німіють скорботно вони

Мов не бачить ніхто, що смичок перетруджений випав

І що журиться скрипка, чотири печальних струни

Помирає скрипаль, але музика його вічна