Новий закон Архімеда (Live)

Не руш моїх кіл мої кола тобі не належать

Генген пароплавчик із морем зшива небосхил

Потроху штормить і безлюдніє пляж

Починається нежить

Збирай рушники й парасолі

Не руш

Не руш

Не руш

Не руш моїх кіл

Вони самоправні як в камінь вціловані морем

Але і зникомі піском попід вітром крихкі

Як завтра наш світ упаде мов Содом і Гоморра

То власне тому що над міру винищував кіл

А я свої довго плекала ховала ростила

Ростила

Ростила

Аж врешті крізь них проступило мов фосфор різким

Різким

Різким

Що ні не бувається ближче ніж тіло до тіла

У нашому світі

Ніколи

Ні в чому

Ні з ким

При чім же тут тіло

О дзеркало хто ця кобіта

А ти їй смієшся мов зараз готовий на скін

І все що я можу насправді для тебе зробити

Кохати тебе як пред Богом і морем

Не рушачи кіл

Про це всі дерева і птахи лопочучим листям

І риби у морі і звірі у полі про це ж

Не руш моїх кіл бо нема в них для тебе користі

Бо поза своїми нічого в життю не знайдеш

О знав таки мудрий що каже що так загаратав

Напаснику в очі на двадцять потомних віків

І мовлю по еллінськи

Ме му тос кікльос тарате

Мужчинам

Імперіям

Часу

Не руш моїх кіл

Не руш моїх кіл

Не руш моїх кіл

Не руш моїх кіл