Я знову кину свої кістки на підлогу

Моя депресуха пекло але жити маю змогу

Я не кину спроби зрозуміти де я хто я

Але мене знов пакує холод в цій голові нас двоє

Гнилим думкам не можеш дати ради

Їх пазурі так колять твоє темне серце

Більше над тілом ти не маєш влади

Відколи та петля навколо шиї в\'ється

Повинен був знищити вже давно

Закрити ті двері вже на замок

Не дай прорости отруї зерно

Відмовся кормити лихих думок

Повинен був знищити вже давно

Закрити ті двері вже на замок

Не дай прорости отруї зерно

Відмовся кормити лихих думок

Я замерзаю

В пекельному полум\'ї знову і знову я витираю той холодний піт

Я замерзаю

Побачивши темряву більше не зможеш ти підібрати тих щасливих слів

Я замерзаю

В пекельному полум\'ї знову і знову я витираю той холодний піт

Я замерзаю

Побачивши темряву більше не зможеш ти підібрати тих щасливих слів

Боляче битись об край несправедливості і рати немає

На кавовій гущі гадаю не знаю коли запросять до раю

Та бісова зірка у небі мітко мітко мене оминає

Холодне світле проміння мало по малу малює в фоє

Ангели смерті вночі покарають і зранку обіймають мене

І їхня компанія бо серце моє таке ж тільки крижане

Ангели смерті вночі покарають і зранку обіймають мене

Їм донесуться ці фрази які в голові тільки головне

Я замерзаю

В пекельному полум\'ї знову і знову я витираю той холодний піт

Я замерзаю

Побачивши темряву більше не зможеш ти підібрати тих щасливих слів

Я замерзаю

В пекельному полум\'ї знову і знову я витираю той холодний піт

Я замерзаю

Побачивши темряву більше не зможеш ти підібрати тих щасливих слів

Я замерзаю