Джанкой

Холодні світанки у диких полях

Із самого ранку запорошений шлях

На серці туга, а у погляді втома

Бо військо уходе все далі від дому

Ми з військом відходим все далі, далеко

Над нами у небі то дощ, а то спека

Вже тижні в дорозі, ми готуєм набої

Та колись наші танки все ж дійдуть до Джанкоя

Колись наші танки дійдуть до Джанкоя

Колись наші танки дійдуть до Джанкоя

Колись наші танки дійдуть до Джанкоя

Колись наші танки дійдуть до Джанкоя

На заході сонця де вільні степи

Нам пісні співають невідомі птахи

Палає край неба над обрієм врівень

І військо уходе все далі на південь

Ми з військом уходим все далі і далі

А мила сумує, чи живий я не знає

Ти вибач, кохана, що взявся за зброю

Та колись наші танки все ж дійдуть до Джанкоя

Колись наші танки все ж дійдуть до Джанкоя

Колись наші танки дійдуть до Джанкоя

Колись наші танки дійдуть до Джанкоя

Колись наші танки дійдуть до Джанкоя

На сході палає, на півдні палає

Коли повернемось, того я не знаю

Ми добре навчились триматися строєм

І тому наші танки все ж дійдуть до Джанкоя

Колись наші танки все ж дійдуть до Джанкоя

Колись наші танки дійдуть до Джанкоя

Колись наші танки дійдуть до Джанкоя

Колись наші танки дійдуть до Джанкоя