Потрібно взяти паузу, зробити вдих, закрити браузер
Слова уміють пробивати тіло, наче маузер
Люди не страуси, якщо ти не ховаєш голову в пісок
Зустрінемось з плакатом у руках біля СІЗО
Ми бачимось з своїми тільки під судами
Бо так не хочеться прокинутися завтра у Судані
Тримай удари — мене учили так книжки
І це найкращі з моїх вчителів і шкіл
Я знаю, що ти поруч, я відчуваю лікоть
Дивлюся вгору — бачу тих, хто назавжди закрив повіки
Ти чуєш це — і зразу на шкірі встали сироти
І нутрощі підказують: "Словам цим можна вірити"
Люди не риби, бо люди мають голос
Запам'ятай: люди не риби, люди не голі
Люди не риби, бо люди мають вибір
Бо мають мову, а в моєї мови великий калібр
Коли закінчаться війни
Коли замовкнуть гармати
Ми всі на вулицю вийдем
І будем разом співати
Куди поділись з цього дому двері і шибки?
Я бачу сонця схід — і знову він червоний і липкий
Я був малий, коли я спробував на смак цю землю
І раптом град накрив поля і стало темно
Я сам себе зробив, сам себе виховав
Глибоко дихаю, коли всередині вирує віхола
Настане день — ми підемо, лишивши слід
І Карфаген впаде, а поки потяги ідуть на Схід
Коли закінчаться війни
Коли замовкнуть гармати
Ми всі на вулицю вийдем
І будем разом співати
Коли закінчаться війни
Коли замовкнуть гармати
Ми всі на вулицю вийдем
І будем разом співати
