А життя як життя

А життя як життя, є постійні проблеми,

Чорне з білим злилось і сіріє очам.

Хоч і важко торкать нам болючої теми,

Та живемо не так, як хотілося б нам.

Хоч ми ждемо давно барви щедрого сонця

І відкрили йому наші спраглі серця,

Та життя як життя, у полоні емоцій,

А пунктири бажань наче зморшки лиця.

Хай під нашим вікном не сумує калина,

Не засліпить очей дощова крутія.

Хай не ронить сльозу від неправд Україна,

Бо то мати твоя, бо то мати моя.

Притулюсь, пригорнусь я до рідного слова,

Це наснага моя, на яку я молюсь.

І Вітчизни ім’я повторятиму знову

І святим образам я низенько вклонюсь.