В задзеркаллі тануть віки,

Не забудемо хмурі часи

Ті, що землю несли на руках

Де палали небесні мости

Як не жаль було би нам

Тільки в даль дорога одна, тісна.

За байдужістю сірих тіней

Ми витрачали душі своїх ідей

На руках ми долю несли,

Але ж зрадили своїх синів

Де ж ті сили можуть прийти,

Коли поруч кордони біди?

Як не жаль було би нам

Тільки в даль дорога одна, тісна.

За байдужістю сірих тіней

Ми витрачали душі своїх ідей

                                                           Автор: Євгеній Заблоцький