Я був залежний, і досі залишився собою,

Це виявилося не грою,

І я приймаю цей дар,

You never thought that hip-hop will take it this far.

Я був залежний, і досі залишився собою,

Це виявилося не грою,

Дякую за цей дар,

You never thought that hip-hop will take it this far.

Із ери, коли ще не було лайків,

За свято були свіжі адіки чи найки,

Без жодних натяків на камери чи майки,

Ми абсолютно всюди просто гнали фрістайли.

Поки однолітки пробували гидоту,

Я вже на повну віддавав себе хіп-хопу,

Це не Комптон, час показав, що комбо із bad company

Не приводить ні до чого доброго, і понту?

Контури мого району не до-додавали успішних рішень,

Тулимо там де двіж, хоча би кілька раз на тиждень,

Нічим не кращий за тебе, нічим не гірший,

Просто малий із Соломи, що хотів бачити більше,

Стрибнути вище, навіть ще коли пусті кишені,

Не міг уявити виступ зі своїм репом на сцені,

Тим більше, що заведе за межі країни,

Never couldn’t believe that really gonna get it,

Gonna spin it, мене уже не спинять,

Ті хто втирає що і як робити я повинен,

Тому я видихаю, і сміло видобуваю наступну порцію,

Часто до дупи чи це доступно для соціуму.

Знаю, якнайшвидше приступати варто до дій,

Від божевільних п’янок у плацкарті на боковій,

До польоту у місце назву якого не знав до того,

Створюю нові змоги, виходжу на нові дороги.

Тільки нагору маршрути, і це лише початок,

Відбуваються речі, що не міг уявляти,

Наприклад – що пропущу Евіденса пів-концерта,

Бо гратиму у той же час на сусідній сцені.

God dammit, я розкриваю все своє нутро,

І кожен день стає ще більше впевнений мій крок,

Пре мене давно, я буду твій душевний бро,

Коли щаслива пика на сцені із мікро.

Я був залежний, і досі залишився собою,

Це виявилося не грою,

І я приймаю цей дар,

You never thought that hip-hop will take it this far.

Я був залежний, і досі залишився собою,

Це виявилося не грою,

Дякую за цей дар,

You never thought that hip-hop will take it this far.