Мантра номер один

чого мені боятися смерті?

так чи інак все одно ми у пеклі

тож чого мені боятися смерті

ми живемо у полоні містерій

панік, істерік, так часто нестерпні

що собі лишим до десерту?

роботу? концерти? царство небесне екстерном

думаєш що все пройде по прямій

та Бог головний і він в голові

все, що ти маєш прийми і люби

все що не маєш люби і роби

бо

ставки зростають

життя іде а ставки зростають

скільки лишилось ніхто не знає

час утікає, життя орігамі

бо все складається якось

смужками долі то сонце, то мряка

можливо то буде інакше колись

але й так зашибісь

тож я пру і не кидаю якір

страху нема

шлях — лотерея

ставки зростають

міняються схеми

руки піднімемо

та оживемо

страху нема

(ні)

чого мені боятися смерті?

так чи інак все одно ми у пеклі

тож чого мені боятися смерті

Раніше боявся, тепер не боюсь

Як у сімнадцятому році в Closer плюс

Намутив для «крю» - та було спокійно

Намутили, сидимо – та щелепа вільна

Але тиск змінив багато з тих пір

До дир кохали мозок і до крихт

Розсипалася сіра та штука

Круто було би багатьом, але не буде

Бо я не боюся звуку, навіть не боюся куль

Та навіть суку не боюсь, яка їбе мене за буль

А щодо звуків від базуки - майже не торкають пульс

Бо культ війни назрів - не чіпай пульт

Бо пульт назрів - не чіпай культ

Боятись будеш, ніби рагуль

Але ж ти не такий, то ж не бійся, малий

Так, смерті нема - вона в твоїй голові

чого мені боятися смерті?

так чи інак все одно ми у пеклі

тож чого мені боятися смерті