Вітер з півночі

Вітер з півночі

Так не хочеться відпускати

Руки просяться

Струни моляться не мовчати

Очі на замки, над містами дим

Як не знати, що летить весна

Через твій кордон, через грати

І хай горить червона кров

На білих простирадлах!

І наше сонце нас знайде

Під небом, де є правда!

Ноги ватные, галава балиць

Не вертацца

Хопиць лешчыцца, лепей не прасиць

Не баяцца

Шы мир тесницца

Сойдзе за сваю непазбежнасць

Як лятиць вясна

Праз твоё акно, цераз сэрце

Няхай гарыць чырвоны кроў

На белых прасцинках

И наше сонце знойдзе нас

Пад небам, дзе ёсць праўда!

Вецер з поўначы

Тк не хочыцца адпускаць

На гадзиннику вечнасць

Цикае, рана спаць

Чвэрць стагоддзя тут

Як я мог таго не знаци

Што лятиць вясна

Праз тваю мяжу, праз краты

І хай горить червона кров

На білих простирадлах!

І наше сонце нас знайде

Під небом, де є правда!

І нехай-нехай дрижить твоя рука

Ми є! Ми завжди будем!

По різні боки світ один!

Сміємося!. Ми люди! Ми люди!