Квітка

В передчутті розлуки холодно мені

Знай, що не забуду твого імені

Мені, твого імені

В передчутті розлуки холодно мені

Знай, що не забуду твого імені

Мені, твого імені

Осінній вітер зриває пелюстки польових квітів

Нагадуючи, що немає в цьому світі вічного нічого

І не завжди ми обираємо свою дорогу

Та на цьому божевільному, непередбачуваному шляху

Серед привидів-людей я ще не зустрічав таку

Твоє світло вже веде мене подібно маяку

В ті невідомі місця, де ще ніколи не був

Ти сяєш, коли нема світла

Серед бетону, моя квітка

І я сховаю тебе стиха

Моя непрочитана книга

Ти сяєш, коли нема світла

Серед бетону, моя квітка

Я сховаю тебе стиха

Моя непрочитана книга

В передчутті розлуки холодно мені

Знай, що не забуду твого імені

Мені, твого імені

В передчутті розлуки холодно мені

Знай, що не забуду твого імені

Мені, твого імені