Верни до мене, пам'яте моя

Верни до мене, пам'яте моя,

Нехай на серце ляже ваготою

Моя земля з рахманною журбою,

Хай сходить співом серце солов'я.

В гаю нічному, пам'яте, верни

Із чабрецю, із літа жаротою,

Хай яблука осіннього достою

В мої червонобокі виснуть сни.

Нехай Дніпра уроча течія,

Немов у сні у маячні струмує,

І я гукну, і край мене почує:

Верни до мене, пам'яте моя!.

Слова: Василь Стус