Остання вишня

Запитай у долі

І у вітру в полі:

«Ліки , чи отрута

Кохання моє?»

Знаю, буде літо

Дарувати квіти,

Все тобі підкаже

Серденько твоє.

Коли впаде остання вишня

І білі айстри зацвітуть,

Вітри тумани заколишуть,

Дороги наші знов зведуть.

Коли впаде остання вишня,

В душі не стане таємниць

І очі скажуть ніжно - ніжно:

«Любов складається з дрібниць.»

Сонечко сідає,

Вікна зачиняє

Від нічних туманів

І зайвих очей.

Нам розкаже тиша

І остання вишня,

Чом так серце б’ється

І рветься з грудей.