歌词
Ким ти мене бачиш за своїми очима
Чи ти не знайома із моїм іменем
Поки мій дім ти від зла боронила
Я прокладав дорогу по якій ми підем
Яка тобою змальована картина
Де ми з тобою будем у майбутньому
Ти у душі ще наївна дитина
Твоя наївність робить тебе могутньою
Забувай за усі справи лишні
Ти така проста водночас дивовижна
Я як садівник ти як стигла вишня
Повністю не вник як воно так вийшло
Забувай за це досить грати ролі
Важко відповісти чи це справді доля
Стань на моє місце я не є героєм
Я той хто бачить промінь на цій території
Той хто бачить відстань і її скорочує
Бачу сіре місто на нас тисне і оточує
Тут для нас затісно ми знаєм чого хочемо
Ті що кохають не слухають оточення
Ким ти мене бачиш за своїми очима
Чи ти не знайома із моїм іменем
Поки мій дім ти від зла боронила
Я прокладав дорогу по якій ми підем
Яка тобою змальована картина
Де ми з тобою будем у майбутньому
Ти у душі ще наївна дитина
Твоя наївність робить тебе могутньою
Старі околиці забуті думи
Твоя поведінка не діє на мене згубно
На твої бажання не дивлюсь осудно
Кохання розвивається там де не людно
Сказав би що зорі дістану для тебе
Їх понесу там де плакала Троя
Усе я хочу щоб вірила в мене
Які б там не були для нас перепони
Чому на обличчі в тебе сірий тон
Знаю страшно заглядати в невідоме
Не все у світі має простір для любові
Проте ми усвідомлюєм значить готові
Ким ти мене бачиш за своїми очима
Чи ти не знайома із моїм іменем
Поки мій дім ти від зла боронила
Я прокладав дорогу по якій ми підем
Яка тобою змальована картина
Де ми з тобою будем у майбутньому
Ти у душі ще наївна дитина
Твоя наївність робить тебе могутньою
Written by: Петришин Володимир Васильович
