Повіяв вітер степовий

Повіяв вітер степовий,

Трава ся похилила.

Впав в бою козак молодий,

Дівчина затужила.

Впав в бою козак молодий,

Дівчина затужила.

А був то хлопець молодий,

Його б лишень кохати.

Він впав, як той сухий листок,

Повік буде лежати.

Він впав, як той сухий листок,

Повік буде лежати.

Летить ворон з чужих сторон

Та й жалібненько кряче:

"Вставай, козаче молодий,

Твоя дівчина плаче!"

"Вставай, козаче молодий,

Твоя дівчина плаче!"

Заплаче мати не одна,

Заплаче й чорнобрива,

Бо не одного козака,

Сира земля накрила.

Бо не одного козака,

Сира земля накрила.