Зозуленька

Ну що скажеш, командире?

Нас здається оточили.

Нас залишилось лиш двоє.

Ти і я і ми з тобою.

Що ти скажеш, вірний друже?

Ситуація не дуже.

Два рожка і дві гранати.

Перекуримо, солдате.

А зозуленька собі кувала,

А за обрій сонце западало.

Побратими двоє зустрічають вражу зграю.

Чи ж зустрінуть день, побачуть як світає.

Чи ж зустрінуть день, побачуть як світає.

Ну що скажеш, командире?

Ну давай на три-чотири.

Я вперед, а ти прикриєш.

Смерті все одно не минеш.

Що казати? Почекаєм.

Хай поближче підступають.

Ми сюрприз їм підготуєм.

Рукі ввєрх! – а ось вам куля.

А зозуленька собі кувала,

А за обрій сонце западало.

Побратими двоє зустрічають вражу зграю.

Чи ж зустрінуть день, побачуть як світає.

Розкажи, мій вірний брате

Про свій край і свою хату.

Там де дім – співа потічок,

Вверх ростуть гілки смерічок.

Там чекає моя любка,

Птаха вірная-голубка.

В неї очі ніжно-сині.

На руках качає сина.

А зозуленька собі кувала,

А за обрій сонце западало.

Побратими двоє зустрічають вражу зграю.

Чи ж зустрінуть день,

Так, зустрінуть день

А зозуленька собі кувала,

А за обрій сонце западало.

Побратими двоє зустрічають вражу зграю.

Чи ж зустрінуть день, побачуть як світає.

Чи ж зустрінуть день, побачуть як світає.

Так, зустрінуть день, побачуть як світає.