Відірвана

Відірвана квітка

Вже не приживеться

Коріння постійно

Кличе до серця

Де сонце гаряче

За обрій сідає

Де поле без краю

Війною палає

Там пекло тепер

Там біль і руїни

Стояли будинки

Тепер чорні стіни

Там рашиська нечість

Стріляє у спини

Синів і дочок

Моєї країни

Відірвана

Я від землі

За вітром в полі

Шукаю долю

Розірвана

В середині

В кулак свою

Збираю волю

Під шарою пилу

Коріння чекає

Воно проросте

Я відчуваю

Прорветься крізь бруд

Жах, біль і втому

І я повернуся

Нарешті додому

Відірвана

Я від землі

За вітром в полі

Шукаю долю

Розірвана

В середині

В кулак свою

Збираю волю

Відірвана

Я від землі

За вітром в полі

Шукаю долю

Розірвана

В середині

В кулак свою

Збираю волю