Рожевий колір твоїх окулярів
Вже не викликає яскравих ознак
Навколо прекрасно всі знають про твоє
Та твоє не хоче подати і знак
Ламаєшся внутрішньо знову згораєш
Та все це однаково не на твій смак
Розмови з собою занадто суворі
Та я сподіваюсь, що завтра
Заметіль пройде
Заметіль пройде
Заметіль пройде
Заметіль пройде
Заметіль пройде
Заметіль пройде
Заметіль пройде
Заметіль пройде
Мій запобіжник забіг десь далеко
За хмари що згустилися на мені
Не намалювати і не передати
Якої краси твої очі сумні
Запам'ятай, що усе не надовго
І це не залишиться тут назавжди
Усе мимовільне та посмішка твоя
Говорить про себе, що завтра
Заметіль пройде
Заметіль пройде
Заметіль пройде
Заметіль пройде
Заметіль пройде
Заметіль пройде
Заметіль пройде
Заметіль пройде
