Галичанка

В полі десь зустрів я Галичанку,

Квіти запашні вона збирала,

Глянула на мене, посміхнулась,

Квітку чарівну подарувала.

Сонце сховалося в темному гаю,

А я Галичанку щей щосі шукаю!

Сонце сховалося в темному гаю,

А я Галичанку щей щосі шукаю!

Квіти ті приклав собі до серця,

Став я Галичанку здоганяти,

А вона метнулась між житами,

Вже мені її не наздогнати.

Сонце сховалося в темному гаю,

А я Галичанку щей щосі шукаю!

Сонце сховалося в темному гаю,

А я Галичанку щей щосі шукаю!

Може. десь сидиш ти на весіллі,

Дивишся на мене, я й не знаю,

Може, я десь її зустріну,

І скажу, що я її кохаю!

Сонце сховалося в темному гаю,

А я Галичанку щей щосі шукаю!

Сонце сховалося в темному гаю,

А я Галичанку щей щосі шукаю!