Страдальна мати

В темну чорну ніч

Віяли вітри,

В небі зір не ліч,

Мерехтить лиш три...

Три самотні зорі,

Наче сльози три,

Наче перли в морі...

Віяли вітри...

Чорна плахта ночі

Навкруги шатром.

Чи то бачать очі? –

Мати йде шляхом...

Темряви година,

Зорі жовтим зерном.

Йде із серцем Сина,

Що пробите терном...

В темну чорну ніч

Віяли вітри,

В небі зір не ліч,

Мерехтить лиш три...

Слова: Богдан-Ігор Антонич