Слобожанський рок-н-рол

Я люблю Київ, я люблю Львів,

Я люблю Одесу, але бракує слів,

Аби сказати тобі, друже, як до болю люблю

Казкову Слобожанщину - рідну, мою!

Де скелі над Дінцем і гори крейдяні,

Де квіти із-під криги будять луки росяні!

Тут наше сходить Сонце, поглянь навкруги —

Багрянцем зайнялись чарівні береги

Тут я колись давно родився і мене сповили

У полі неозорім ніжні коси ковили,

І спершу я навчився сідлати коня

Та добрій нашій пісні, ту, що чути іздаля!

Ворскла - наша Мати, Батько - синій Дон,

Одвіку вартуємо східний рубікон,

І скільки б душу нам не рвали - не зіпсується кров,

Ми боронити свої стріхи будемо знов,

Де квітнуть воронці на сонячних вітрах,

Де гори крейдяні, козацька пісня на устах!