Осінь. Ти моя весна

Осінь надійшла в серпня перецвіт,

Осінь надійшла – озирнувся світ

В пахощах садів ти така одна,

Ти – моя весна...

В таїні багать, у зажурі трав,

В павутинні зір, тремкоті заграв,

В першим подиху нашого вікна

Ти – моя весна...

Осінь надійшла віхолою дум,

Раптом принесла невимовний сум

В тихих радощах пісня голосна

Ти – моя весна...

З повним місяцем у полоні хмар

Враз перегорне небо календар –

Рідна без прикрас серцю вишина...

Там, за обрієм Сонце засина...

(Ти моя весна, ти моя весна)

У моїм житті ти така одна...

Там, за обрієм Сонце засина...

(Ти моя весна, ти моя весна)

В цілім світі ти – одна...

Осінь надійшла, відлітаєш ти

Осінь без вагань просить: Відпусти!

І чия у цім, не збагну, вина

Ти моя весна...

В стежках, де сліди шепіт огорта,

Де в обійми знов тягне самота

І з останніх сил ще бринить струна...

Там, за обрієм Сонце засина...

(Ти моя весна, ти моя весна)

У моїм житті ти така одна...

Там, за обрієм Сонце засина...

(Ти моя весна, ти моя весна)

В цілім світі ти – одна...