Гуцулка Ксеня

Темна нічка гори вкрила,

Полонину всю залила,

А в ній постать сніжнобіла, -

Гуцул Ксеню в ній пізнав.

Він дивився в очі сині,

Тихо спершись на соснині,

І слова палкі любові

Він до неї промовляв:

Гуцулко Ксеню,

Я тобі на трембіті

Лиш одній в цілім світі

Розкажу про любов.

Душа страждає,

Звук трембіти лунає,

Та що серце кохає,

Бо гаряче, мов жар.

Вже пройшло гаряче літо,

Гуцул іншу любив скрито,

А гуцулку чорноброву

Він в останню ніч прощав.

В Черемоші грали хвилі,

Сумували очі сині,

Тільки вітер на соснині

Сумну пісню вигравав:

Гуцулко Ксеню,

Я тобі на трембіті

Лиш одній в цілім світі

Розкажу про любов

Душа страждає,

Звук трембіти лунає,

Та що серце кохає,

Бо гаряче, мов жар.