Бали і Кораблі

Знов безглузді балачки, заходьте, може хто не чув.

Навколо висохші річки, човни, що міцно встрягли в мул навік.

Злочинець і суддя – один й той самий чоловік, що вчить всіх нас,

Як шанувати дім – мовчки і лишивши все без змін.

Здається, світ тріщить по швах, із тріщин витікає час.

Доки нас годують обіцянками й сміттям, тут все гаразд, ловіть!

Як вам тепер на смак найсолодший гріх?

Той самий чоловік вчить всіх нас, як цінувати мир,

Замість кордону малюючи пунктир.

Комусь вдихати весь цей пил, тягнути човен із мілі,

Комусь тримати небосхил, щоб нам встояти на землі.

Хто мріяв захопити світ, давно поліг в своїй війні.

Чому ж ми й досі йдем лише туди, де бали й кораблі?

У повній темряві,

У повній темряві,

До світла в повній темряві,

У повній темряві.