Тихо діти сплять

На краю гори, там безодня

Я води побачила порив, і цього дня

Люди тягнуть руки догори, але тонуть

Зняти кожен хоче той вид з телефону

Добре, що то був мій сон, а в снах є мораль

Поки сієм пісок, ми вбиваємо рай

Ми шукаєм зерно на уламках ґрунтів

Галасуємо знов у своїй самоті серед стін

Рушимо все (все), нищимо все (все)

Світу океан нам вже ніби басейн (басейн)

Ворог — це лід (лід), заховаєм в землі

Так зникає наш дім!

А навколо техніки марші

Затихає голос, що лине від старших

Всі лежать без дій іще навіть не впавши

Та коли настане сон-час, то і буде той час

Коли буде той час, коли люди без чар розумітимуть нас

А поки тихо діти сплять

Буде той час, люди знімуть печать, тоді зникне печаль

А поки тихо діти сплять

Буде той час, коли люди без чар розумітимуть нас

А поки тихо діти сплять

Буде той час, люди знімуть печать, тоді зникне печаль

А поки тихо діти сплять

Знову мілина не мина, де та глибина?

Висохла вода, вже нема — і не дивина

Тисячі лісів без тварин, там панує дим

А що залишим молодим ми?

Діяти! Терміново діяти

Бува часом відбуваються нечувані дива

Проростає мохом мій залежаний диван

Весь об'єм робіт діли на два

А поки ще жива дихає трава

Вітер порива сірі хмари вам

Полива дощем, проростають ще

Квіти із хвощем, сонце не пече

Підростає ліс і ростуть малі діти на землі

Дивляться на нас, а ми все для них

Доки цей світ ще не зник

Доки цей світ ще не зник

Доки цей світ ще не зник

Буде той час, коли люди без чар розумітимуть нас

А поки тихо діти сплять

Буде той час, люди знімуть печать, тоді зникне печаль

А поки тихо діти сплять

Буде той час, коли люди без чар розумітимуть нас

А поки тихо діти сплять

Буде той час, люди знімуть печать, тоді зникне печаль

А поки тихо діти сплять

Тихо діти сплять

Тихо діти сплять

Тихо діти сплять

Тихо діти сплять