Магнітними полюсами

Тягнулися один до одного, наче в полі самі.

Ті відстані своїми поясами

Затягувались сильніше зими.

Із візами та полісами

У рюкзах на вихідні таємно за кулісами

Із покусаними спокусами, дистанція,

Усе винна гравітація!

Літаки які відпускали в небо злітні смуги

Лід тонкий такий на відстані так багато напруги. Так багато!

Білі полотна вкривали міста, але скоро весна,

І рідні вуста, ще трохи, Розділяла лише висота!

А знаєш, так били по струнам накрути, слова, табу і фортуна.

Не купити би той квиток і не летіти би швидше шума.

Що вже тільки собі не думав, напевно якась жахлива недуга.

Занадто багато вузлів узрів, зав’язаних так сильно й туго. Так сильно й туго.

Ці миті пролітали у таймлапсі

У сонних аеропортах, як птах у клітці, рано вранці.

Незграбні танці в голові, вода у склянці, навколо гул,

За дві години рейс «Київ – Стамбул».

Магнітними полюсами

Тягнулися один до одного, наче в полі самі.

Ті відстані своїми поясами

Затягувались сильніше зими.

Із візами та полісами

У рюкзах на вихідні таємно за кулісами

Із покусаними спокусами, дистанція,

Усе винна гравітація!

Так боявся втратити зв’язок тяжіння,

Розлука із лука стріляла без звука по всім органам із півдня.

Прищебнув паски безпеки до сидіння.

Укотре в ілюмінаторі Чорне море то пустиня.

Контрасти в погоді, украсти б в нагоді, щоби мати побільше свободи,

Ходив один по вулицям і це ніяк хоббі.

Немає копій таких, тому і знов літаки

Де би то в дебет знайти чарівні лікі такі?!

Магнітними полюсами

Тягнулися один до одного, наче в полі самі.

Ті відстані своїми поясами

Затягувались сильніше зими.

Із візами та полісами

У рюкзах на вихідні таємно за кулісами

Із покусаними спокусами, дистанція,

Усе винна гравітація!