О... як мене це все дістало!

Одноманітність задовбала!

Хочу жити не так нудно,

Хочу бачити якесь чудо.

Хочу, щоб мене любили,

Цілували і хвалили!

Закохатись знову хочу в тебе

В місті маленькому в центрі неба!

Приспів:

Ну, покатай мене по Україні,

По моїй рідній Батьківщині!

Хочу бачити сніжні Карпати!

Хочу в Києві так погуляти!

Я заїду до вас у Полтаву, привезу вам справжню львівську каву.

А потому у Ялті побачимось, погуляєм, побанячимо.

І до родичів на Сході – вишиванки там вже в моді.

Кращої в світі немає країни, ніж моя рідна Україна!

Часом не легко любити світ, де ти є,

Свою Україну, жити так, як є!

Серце відкрий – хай лине пісня твоя!

Як тебе не буде, буду тільки я!

О, моє миле, миле чудо, за що тебе кохати буду?

Карі очі, чорні брови, за наші сині, як сніг, розмови?

Хочу, щоб тебе любили,

Цілували і хвалили!

Закохатись знову хочу в тебе

В місті маленькому в центрі неба!

Приспів

Часом не легко любити світ, де ти є,

Свою Україну, жити так, як є!

Серце відкрий – хай лине пісня твоя!

Як тебе не буде, буду тільки я!

Ну покатай мене!