Вони не повертаються зранку

Вони не повертаються зранку, хоча їхні сліди ще не вистигли,

А запах від їхніх тіл залишився на м'ятому ліжку.

І місяць в вікно заглядає крізь занавісок виступи

Бачить кроки мої самотні, кроки мої притишені.

Я пам'ятаю усе пропливає перед моїми очима...

як я хотів би, щоб залишились вони бути завжди поруч з ними!