收錄於

積分

演出藝人
×lira×
×lira×
演出者
詞曲
Виталина Кондратюк
詞曲創作

歌詞

Сонцем залиті вулиці міста,
Наклейки на кедах, пошарпані джинси.
В чохлі від гітари пов'янули квіти,
Хоча суджено було їм жити до літа.
Нас вчили казати слово "мама",
Їх вчили собі ж одягати кадани
На руки, заклеювать рота скотчем,
Говорити "не можу" замість "не хочу".
Ми не одне покоління з ними,
Вони покоління сліз,
А ми покоління крові,
Що вітер злий приніс
Зі сходу. "Нколи знову",
А вони повторити хотять.
Ми не одне покоління з ними.
Завжди це пам'ятай.
Завжди.
Ніколи і місяць їм не засяє,
Він свою працю у них припиняє.
Людьми переповнені їхні майдани,
Щоб сфоткати місяць хоча б на останок.
Сонце не сяяло, небо світилось,
Тепер ми в підвалах, обнявшись, сиділи.
Під звуки скрипки, зверху над нами
Падали бомби, а їм було мало.
Ми не одне покоління з ними,
Вони покоління сліз,
А ми покоління крові,
Що вітер злий приніс
Зі сходу. "Нколи знову",
А вони повторити хотять.
Ми не одне покоління з ними.
Завжди це пам'ятай.
Завжди...
Ми не одне покоління з ними,
Вони покоління сліз,
А ми покоління крові,
Що вітер злий приніс
Зі сходу. "Нколи знову",
А вони повторити хотять.
Ми не одне покоління з ними.
Завжди це пам'ятай.
Завжди.
Written by: Виталина Кондратюк
instagramSharePathic_arrow_out