Кого ти ждеш?

Кого ти ждеш? Скажи — чого ти ждеш?

Чого ти вимагаєш з-перед світу?

Чого ти ждеш? Скажи — кого ти ждеш?

Кого ти сподіваєшся зустріти

Хто в час пожежі край свій кине

І, як боюн, в чужий втече,

Того весь вік огонь пече

І проклін рідної країни.

Не знайде той ніде притулку,

Не стріне усміху ніде,

Не вгледить в друзях порятунку,

Коли знесилений впаде.

Я не знав

шо наш час закінчився

і немає нас

Я не знав шо наш час закінчився і не має нас

Чого ти ждеш? Скажи — кого ти ждеш?

Кого ти виглядаєш з-перед світу?

Чого ти ждеш? Скажи — чого ти ждеш?

Кого ти намагаєшся зігріти

І раптом ти посеред дороги

В мить повернеш і підеш назад

То не вознось ти молитви Богу

Бо і господь вже тобі не брат

Коли ж, зотлівши у провині,

Додому вернешся в свій край,

О друже-брате, не питай:

Умри, як можешь, на чужині!