Екзамен

І знову в черзі на екзамен

Я ігрик плутаю з іксами

Я досі не орієнтуюсь в плоскостях координат

І знову в черзі на екзамен

Я ігрик плутаю з іксами

Якщо життя це геометрія, то я білий квадрат

Кажуть, що я – круг. А мені кажуть, що я – круг.

Бо чи під гору, чи з гори, а я постійно щось та й пру.

А мені кажуть, що я друг. Казали часто, що я друг.

Але за партою самотньо всі ці роки веду гру.

А мені кажуть: подивись, чиїсь оцінки летять ввись,

Поки на задній парті сміх і сльози, і тихенький визг.

А мені краще там, де всі сміються щиро, від душі.

Бо у селі в ставках не води, а суцільні комиші.

І так із року в рік за партою, а залік – це не жарт.

Багато хлопців розміняли автомати на азарт,

Там математика – це фарт, там числа – виключно прості.

Та за борги когось дістануть у бетоні з-під мостів.

І отакий урок комусь життя дарує. А чому?

Бо це є залік і якщо не знаєш зараз ти, то мусь.

Кожен витягне білет. Знання ніяк не візьмеш займи.

Комусь – кінцева, а для когось – черговий екзамен.

І знову в черзі на екзамен

Я ігрик плутаю з іксами

Я досі не орієнтуюсь в плоскостях координат

І знову в черзі на екзамен

Я ігрик плутаю з іксами

Якщо життя це геометрія то я білий квадрат

На помилках будуєм дім, бо ми не навчені інакше.

Хай справа в тім, що ми йдемо, мільйони разів впавши.

Комусь радше би відсидітися в тиші від тривог,

А хтось екзамен на хоробрість здав і це його ривок.

Так де мої підказки? Я по життю без каски.

Казали, що для щастя тре брехати вміти й красти.

А я з дому все носила на роботу, щоби там

Діти чули, як їм казку соловейко щебетав.

І колись болі ці закінчаться і запанує мир,

І всі ці діти стануть справжніми і щирими людьми,

І за собою поведуть молодих селами й містами.

А поки доля їм готує черговий екзамен.

І знову в черзі на екзамен

Я ігрик плутаю з іксами

Я досі не орієнтуюсь в плоскостях координат

І знову в черзі на екзамен

Я ігрик плутаю з іксами

Якщо життя це геометрія то я білий квадрат