Лебідь війни

Грім! Злива і грім!

                Зляканий сон. Зляканий син...

 Страх! Чорним крилом,

                серце пробив гострим пером

П-в. Відпусти! Лебідь війни!

            Про мене забудь! Я не загину!

Я живу! Більш, ніж колись!

               Я вгору ти вниз! Бо я Україна!

Ми ще на межі,

         тільки нема меж у душі!

І там, де сипався граніт,

криваво-лютої зими,

броня згорала у вогні,

але з вогню вставали ми!

         Не кричи, не плач, не бійся,

          ти життя зіграв на Біс!!!

П-в. Відпусти! Лебідь війни!

            Про мене забудь! Я не загину!

Я живу! Більш, ніж колись!

               Я вгору ти вниз! Бо я Україна!