Незабудки

Що спитала б ти у неба

Без адреси писавши листи?

В цьому місті так сумно без тебе

Світлофори, мовчання, мости

Стою біля вікна один

І квіти у руках тобі

Можливо, що про нас

Вже забула ти

Я з блакитного неба зірву незабудки

І їх понесу до тої, що люблю

Не в руки, а к серцю

Не в очі, а в душу

Не знаю де ти проводиш вечори

Час мине, обов'язково ти згадаєш і мене

Коли до серця фото ти це прикладеш

Де я поруч із тобою, ти цілуєш його губи

Я тримаю незабудки тобі

Все зрозумієш ти тоді

Як я носив тебе під серцем, малював нас уві сні

Цей світ — він складніший, ніж здавався

Коли кохаєш — не вагайся

Я з блакитного неба зірву незабудки

І їх понесу до тої, що люблю

Не в руки, а к серцю

Не в очі, а в душу

Не знаю де ти проводиш вечори